26 червня науковці Херсонського державного аграрного університету провели виїзний семінар, під час якого розглянули кілька важливих питань

Як розповів «Гривні» проректор із наукової роботи та міжнародної діяльності ХДАУ, доктор сільськогосподарських наук, професор Олександр Аверчев, подібні заходи проводять віднедавна, і вони вже довели свою дієвість. Адже під час виїзних семінарів можна побачити результати спільної роботи науковців Аграрного університету, дослідників-практиків і безпосередніх виробничників. Темою нинішнього семінару стали «Адаптивні технології вирощування сільськогосподарських культур в умовах зміни клімату». Питання надзвичайно актуальне, зазначив Олександр Володимирович, адже глобальне потепління, прогнозоване вченими ще наприкінці 1990-х, тепер уже стало сьогоденням – із усіма наслідками. Серед таких наслідків – зміна клімату, що дуже впливає на технології та можливості вирощування сільськогосподарських культур. «У Херсонському аграрному університеті серйозно займаються дослідженням цієї проблеми, – повідомив проректор із наукової роботи. – Завдання наших науковців – розробити гібриди культур, здатні давати високі врожаї. Зараз зокрема на нашому півдні є багато чинників, стресових для рослин: не просто підвищення середньодобових температур, а й різкі перепади між денними та нічними показниками. До того ж – поява смерчів, активізація суховіїв, малосніжні зими та порушення графіка опадів…» Тож виведення нових сортів і гібридів, адаптованих до таких умов, має величезне значення для економіки не лише України, а й світу в цілому.

Юрій Кирилов, ректор Аграрного університету (зліва), та Петро Лазер, директор тов вф «Дріада», на дослідних полях.
Юрій Кирилов, ректор Аграрного університету (зліва), та Петро Лазер, директор тов вф «Дріада», на дослідних полях.

І ХДАУ має здобутки з цього напряму, якими варто похвалитися. Цьогоріч на дослідних ділянках університету посіяли, наприклад, 45 гібридів соняшника. 5 із них відбракували, а решта дала добрий результат і розроблятиметься далі. А так звана дворучка «Клариса» вже здобула визнання аграріїв. Цей сорт пшениці в 2014 році було внесено до Державного реєстру сортів рослин. Її біологічні ознаки (тривалість вегетації, час достигання та наливу зерна, засухостійкість тощо) – чудові. А автором цього сорту є співробітник Херсонського аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва Василь Базалій. Як росте на полях «Клариса», бачили учасники виїзного семінару. А крім того, на дослідних ділянках науково-виробничої фирми «Дріада» ознайомилися з новою «фішкою» науковців ХДАУ – сучасними технологіями вирощування бобових і технічних культур. Широке впровадження культур, які ніколи або дуже давно не вирощували в нашому регіоні, може стати у великій нагоді, впевнені вчені. Наприклад, посіяний цього року озимий горох дав 25 центнерів з гектара врожаю – це добрий показник. А чечевиця, нут, чина – рідкісні для Херсонщини культури, дослідні зразки яких вирощують у «Дріаді», мають обнадійливі перспективи зайняти важливі ніші на ринку сільськогосподарської продукції. Те ж стосується і таких культур, як олійний льон або сафлор красильний – дуже рентабельні та важливі культури.

Та навіть херсонська гречка за своїми якісними показниками відрізняється від сортів, вирощених у більш північних і відповідно менш сонячних областях України. Але водночас і вимоги до вирощування рослин на нашому півдні вибагливіші. Так, зрозуміло, яке надзвичайне значення має зрошення. Недавній запуск Інгулецької зрошувальної системи, яка простоювала десятиріччями, дав потужний поштовх розвитку нових напрямів землеробства на Херсонщині. Крім того, наприклад, крапельне зрошення дозволило цьогоріч закласти 32 гектари дослідницьких ділянок Аграрного університету. А це зокрема по 9 сортів сої та соняшника, 18 – кукурудзи. До речі, професор Олександр Аверчев першим в Україні отримав патент і на вирощування на зрошуваних ділянках рису. Також важливе значення в комплексному підході до адаптації галузі рослинництва в умовах глобального потепління має й застосування новітніх систем обробки грунту. Дослідження грунтів, збереження їх родючості, необхідність глибокого рихлення або обов’язкова оранка – серед тем, над якими працюють науковці ХДАУ. Їх розробки перевіряються в дослідних господарствах, а інколи й просто на виробничих полях. Таким чином у своїй діяльності Херсонський державний аграрний університет поєднує три ланки, необхідні для успішного розвитку сільського господарства та економіки України в цілому: підготовка фахівців у сучасних умовах господарювання та наукові розробки, дослідна праця з їх впровадження та використання досягень виробничниками-аграріями.